Забрів якось раз продюсер Тоні Вісконті в нічний клуб, глянь, а там Марк Болан виступає. Перейнявся Тоні і підійшов після концерту з пропозицією. А Марк йому у відповідь: “Тоні, ти у мене вже сьогодні 17-й продюсер. Вибач, старий, але Джон Леннон підписав зі мною контракт для запису на Еппл.” А Тоні: “Дик, чувак, ти чого, у них Пол Маккартні фінансами заправляє і яблука у них як би червиві, ходімо краще до мене записуватися, у нас багато грошей і взагалі ми молодці”. Так Марко набрехав Тоні, Тоні набрехав Марку і вони подружилися.

***

Дзвонить якось раз Девід Боуї Марку Болану і каже: “Добре, брате! Навіщо ти продюсера Тоні Вісконті у мене відібрав, навантажив його своїми казками? Ти думаєш ти крутіше Бітлз?” А Марк каже: “Тоні перейнявся, а ти кайф на чужому оттяге ловиш, заслужено тобі. Мені тут навіть Джон Леннон дзвонив, до себе в Штати кликав”. “Ну й добре”, подумав Девід Боуї і включив Velvet Underground.

***

Джон Леннон як-то раз дзвонить Марку Болану в Лондон і каже: “Друже, давай приїжджай до мене в Штати”. А Болан йому: “Так бачив я в труні твої Штати, там взагалі в моїй музиці нічого не тямлять, давай краще ти до мене в Ю-Кей приїжджай”. Леннон: “Так, чого я там забув, я в свій час і так звідти звалив”. Вобщем посварилися і кинули трубку. А потім Болан думає: “Даремно я так з Ленноном. Все-таки поїду до нього в Штати”. А Леннон сидить, міркує: “Недобре якось з Боланом вийшло. Поїду до нього в Англію”. Так вони і не зустрілися.

***

Лу Рід своїх пісень не писав, але дуже любив співати і грати на гітарі, ось тільки з пам’яттю у нього було сутужно. Бувало підбере пісні T-Rex, щоб на концерті їх виконувати, а на самому концерті всі слова забуде і майже всю музику, крім пари акордів. Доводилося експромтом чого-небудь в мікрофон говорити, щоб концерт не провалити. Так Лу Рід став поетом, прогресивним музикантом і сподобався Енді Ворхолу.

***

Марк Болан дуже любив Джона Леннона. Нічого такого, просто обожнював як музиканта і творчої людини. Але дуже боявся йому про це сказати. Тому написав йому записку про свої почуття, підписувати не став, і непомітно підклав йому в кишеню, коли той був у галереї. Леннон сунув руки в кишені, виявив записку і прочитав. Озирнувся – стоїть якась дівчина в кімоно і на нього пильно дивиться. Він підійшов до неї і запитав: “Ваш месидж”? А вона так зраділа, що з нею сам Леннон розмовляє, що сказала “Да-Да!”. Так Джон Леннон полюбив Йоко Оно.

***

Прийшов якось раз Марк Болан до Девіда Боуї і каже: “Давай-ка Девід, запишемо з тобою альбом!” А Боуї отруйно: “У тебе ж арахнофобія з дитинства, ельфійський хлопчик, і до того ж тиранозаври давно вимерли”.

***

Коли Марк Болан став популярнішим Девіда Боуї, Девід Боуї сам захотів з ним записати альбом. Прийшов до нього і каже: “Давай-ка Марк, все-таки запишемо чогось разом”. А Марк йому у відповідь: “Іди-но краще, покажи пантоміму перед моїм концертом”

***

Марк Болан дуже любив грати на гітарі. Як-то раз підходить до Еріку Клэптону і каже: “Ерік, ну ти і класний гітарист, мені такі партії не придумати. Можна я в тебе пару ходів запозичу?”. А Клептон був під кайфом, нічого не зрозумів і проти нічого не сказав. А потім, включивши новий альбом Марка Болана, довго думав і чухав потилицю: “І кого ж мені все це нагадує?”

***

Марк Болан хотів, щоб у нього було багато грошей і щоб його всі любили. Ось, наприклад, Джон Леннон заспівав пісню “All you need is love” і у нього багато грошей і його всі люблять. “Заспіваю-ка я теж про кохання”. І заспівав “Харе Крішна“. За це його багато полюбили, особливо хіпі і кришнаїти, але грошей у нього все одно не додалося, тому що хіппі і кришнаїти були бідними і його платівки не купували.

***

Рінго Старр дізнався, що барабанщик Ділана фільми знімає, і подумав: “А чим я гірше?”. Прийшов до Леннону, давай, каже, фільм про тебе зніму. А Леннон йому: “Так ти че, мене ж знімали круті режисери, а ти так – юзер”. Прийшов до Маккартні, той взагалі посміявся: “Ти і барабанні палички з працею тримаєш, не те що камеру”. А у Харрісона зуби боліли, він був не в дусі і погано виглядав. Але порадив: “Ти краще Марка Болана зніми, він он який симпатяга”. Рінго і зняв. Джон з Підлогою довго сміялися.

***

Йде Марк Болан по Лондону, а назустріч йому натовп хіпі. Оточили його і говорять: “Ти навіщо Стіва Перегрина Тука з групи вигнав?”. А Марк їм відповідає: “Стів Перегрін мені друг, але рок-н-рол дорожче”.

***

Коли Болан вигнав Тука з групи, то пішов шукати нового барабанщика. Зустрів Міки Фінна і запитав, – “Мені сказали, що ти начебто подстукивать могешь?” – “Ну так, каже, можу, хоча я так-то художній коледж кінчав, зараз стіни психоделікою розписую.” “А Джон-то Леннон теж колись пензликом мазав”, – подумав Марк Болан і взяв Міки Фінна в групу.

***

Одного разу БГ сидів і думав, яку б йому пісню написати, щоб музика і слова були нові. І написав пісню . Подзвонив Майка Науменко і почав йому в трубку її співати. А Майк йому і каже: “Ну і плагіатор ж ти, БГ”. Засоромився тоді БГ і підписав, щоб всі знали: “Сергій Ілліч (Пісня для МБ)”. А свої пісні Майку більше не показував.

***

Майк Науменко був серйозною класичною музикою. Але дуже любив Марка Болана. Бувало, сяде, щоб сі-бемоль-мінорний концерт для скрипки писати, а у нього в голові “I love to boogie, we love to boogie”. Так і писав одні рок-н-роли.

© Сашко Гаврилів

(Visited 16 times, 1 visits today)



Нотатки про музикантів, Новини, Девід Боуї, Марк Болан

/
3 коментаря

Post Author: Сашко Гаврилів